Історія пацієнта

На відео нижче ви бачите все, що залишилось від субмукозного вузла після видалення, та процес коагуляції. Субмукозний вузол був розташований в нижньому сегменті матки у внутрішнього зіва з переходом на праву стінку матки. Анатомічно це дуже делікатна ситуація: найтонше місце матки, поряд проходить маткова артерія, і в цьому місці м’язові волокна розташовані так, що матка погано скорочується. Вузол видалили нижче рівня ендометрія і провели активну коагуляцію ложа в області видаленного вузла.

Субмукозна міома — це вузол, який росте в порожнині матки. Діагноз встановлюється за даними УЗД органів малого тазу, а от проведення МРТ не завжди доцільне. При підозрі на субмукозну міому необхідно проводити гістерорезектоскопію в плановому порядку.

Субмукозна міома завжди потребує хірургічного лікування. Адже вона може бути причиною маткових кровотеч та невиношування вагітності. Одним із загрозливих ускладнень субмукозної міоми є народження міоматозного вузла та виворіт матки. Тому вичікувальна тактика може бути обрана лише з психологічної позиції, коли пацієнтка морально не готова до операції, або ж операція може бути відтермінована через інші обставини, якщо на даний момент відсутня загроза для життя та здоров’я пацієнтки.

Субмукозні міоми великих розмірів або з частковим розташуванням у м’язовій частині матки, можуть бути видалені в декілька етапів з інтервалом часу від 1 до 6 місяців. Найкраще видаляти міому, коли вона ще невелика, адже чим менша міома, тим менше поле коагуляції в області видалення міоми. Це важливо при плануванні вагітності в майбутньому.