Хірургія в Одесі
Гінекологічні операції та процедури
Старущенко Тетяна Євгеніївна впевнена, що найкраща операція та, якої вдалося уникнути. Яким би незначним не було втручання, порушується цілісність структури, відбувається проникнення туди, де організм на нас не очікує. На сьогодні в сучасній медицині переглянуто низку протоколів і стандартів, які також обмежили застосування хірургічних методів, і запропоновано альтернативні підходи.
Наприклад, сучасні стандарти говорять, що гіперплазію ендометрія в більшості випадків потрібно лікувати БЕЗ гістероскопії. Особливо це стосується жінок дітородного віку. Адже будь-яке втручання на ендометрій — травма, яка може негативно вплинути як на здатність завагітніти, так і на перспективу виношування вагітності.
Але є ситуації, коли хірургія є методом вибору як для діагностики, так і для лікування. Наприклад, гістероскопія — чудова процедура, яка надає можливість лікарю на власні очі подивитися, що відбувається в порожнині матки. Цей метод рекомендований у випадках, коли є підозра на якесь новоутворення в порожнині матки, або є проблема невиношування вагітності.
Також гістероскопія показана у випадку аномалій розвитку матки та внутрішньоматкових спайок. Процедура допоможе відповісти на питання, чи дійсно в матці є поліпи чи міома, які були діагностовані під час УЗД чи МРТ. Якщо діагноз підтвердився, то одночасно проводиться видалення новоутворень або інша лікувальна маніпуляція.
Тетяна Євгеніївна проводить малі та великі гінекологічні операції для діагностики та лікування матки, шийки матки, маткових труб та яєчників. На сьогодні провела понад 2000 ендоскопічних операцій. Це повноцінна допомога жінкам із захворюваннями статевої системи. Завдяки сучасному ендоскопічному обладнанню, хірургічна гінекологія є для лікаря максимально інформативною, а для пацієнток — ефективною та малотравматичною.
Лапароскопія
Лапароскопія займає почесне місце серед сучасних ендоскопічних методів діагностики та лікування. Це метод малоінвазивної хірургії, перевагами якого вважається менша травматизація для пацієнта та значна інформативність для лікаря — можна буквально на власні очі побачити проблему, встановити діагноз та провести лікування.
Це ефективний метод, коли потрібна буквально ювелірна робота хірурга. Сюди можна віднести всі операції на маткових трубах, лікування спайок малого таза, кіст яєчників, ендометріозу, міоми матки на ніжці, тазового болю, резекцію яєчників, вапоризацію кіст яєчників при синдромі полікістозних яєчників. І тут дійсно важливо, що після лапароскопічних операцій значно менша травматизація та більш швидкий процес відновлення.
Лапароскопія є методом вибору для діагностики та лікування жінок при безплідді, в тому числі для виключення непрохідності маткових труб та аномалій розвитку матки. Лапароскопія дозволяє об’єктивно оцінити стан репродуктивних органів, взяти за необхідності біопсію і, якщо є патологія, провести хірургічне лікування.
Лапароскопія є золотим стандартом в діагностиці та лікуванні ендометріозу, але для проведення процедури у лікаря має бути чітке обґрунтування.
У лапароскопії є певні обмеження. Цей метод рекомендовано для пацієнток, у яких немає протипоказань до введення в черевну порожнину спеціального газу, який обов’язково вводиться в рамках проведення лапароскопії. Також найчастіше цим методом користуються, коли ситуація не є ургентною.
Гістероскопія
На сьогодні гістероскопія — одна з найпоширеніших та найнеобхідніших ендоскопічних процедур в гінекології. Ця малоінвазивна операція проводиться за багатьма показниками для діагностики та лікування матки. І це не тільки біопсія під контролем зору, але й можливість побачити проблеми, які часто пропускаються під час ультразвукового дослідження.
Саме під час гістероскопії лікар може побачити аномалії розвитку матки, поліпи, аденоміоз (ендометріоз) матки, спайки. Можна запідозрити гіперплазію і навіть хронічний ендометрит. Побачені на власні очі зміни ендометрія іноді кардинально змінюють стратегію лікування, підштовхуючи лікаря до проведення додаткових, більш глибоких досліджень. В результаті це дозволяє встановити вірний діагноз. Тільки гістероскопія дозволяє як слід оцінити порожнину матки, її особливості, форму та розміри, стан ендометрію.
Лапаротомія
Лапаротомія це вид доступу до органів малого тазу та черевної порожнини через розріз. Лапаротомія буває нижньою — через невеликий розріз, і серединною. Цю операцію частіше проводять лікарі, які не мають навичок лапароскопічного входу в живіт і проведення лапароскопічних операцій за допомогою ендоскопа.
Але, навіть якщо лікар володіє ендоскопічними методиками, він повинен вміти входити в живіт за допомогою розріза. Якщо під час лапароскопічної операції виникає ускладнення, відкривається кровотеча, коли лапароскопічно неможливо провести виділення хворого органу, розділити органи між собою, то хірург має бути готовим виконати операцію лапаротомічним способом.
Лапаротомія також рекомендована всім пацієнткам з великими розмірами міоматозних вузлів. Іноді міома розташована таким чином, що лише лапаротомічним доступом можна провести лікування.
А ще лапаротомічний доступ рекомендований для жінок, які планують материнство. Адже він дозволяє правильно і якісно зашити матку, що забезпечить виношування вагітності. Лапаротомія рекомендована при великих розмірах матки.
Для лікування онкологічних захворювань, коли необхідно провести ретельну ревізію всіх органів щодо розповсюдження процесу на інші органи та тканини також обирають лапаротомію. Ця методика також доречна у випадках значних внутрішньочеревних кровотечах та гнійних процесах.
Лапаротомія більш травматична, ніж лапароскопія, але досвід акушера-гінеколога Старущенко Тетяни Євгеніївни свідчить, що реабілітація майже однакова. Звичайно процес реабілітації залежить від больового порогу пацієнтки. Але, як і у випадку з лапароскопічною операцією, після лапаротомії пацієнтка йде додому на 3-тю добу.
Для порівняння: після видалення матки з придатками лапароскопічно пацієнтка йде додому на 2-гу добу, то після тікої ж операції лапаротомічно — на 3-тю добу.
Який метод хірургії краще?
На це питання не існує однозначної відповіді. Вибір методу оперативної гінекології — складна аналітична задача. Необхідно врахувати, де і як розташована проблема, наскільки уражені сусідні органи. Також велике значення має стан здоров’я пацієнта, його вік, тривалість захворювання, наявність супутніх проблем.
Наприклад, пацієнти з низьким рівнем гемоглобіну і вони в групі з серйозним ризиком кровотечі, то найкраще проводити операцію відкритим доступом, що дозволяє контролювати судини. В Америці онкохворих пацієнтів оперують виключно лапаротомічно. Лапароскопія має пріоритет перед іншими методами, якщо потрібно провести операцію на яєчниках та маткових трубах, також лапароскопічний метод виправданий у випадку з ендометріозом.
Важливо враховувати тип анестезії — наприклад, ми не можемо використовувати спінальну анестезію під час лапароскопії. Але якщо виявиться, що для пацієнтки безпечною є саме спінальна анестезія, то ми можемо провести операцію лапаротомічно.
Також багато залежить від майстерності гінеколога, який проводить операцію. Яким хірургічним методом він володіє, якій анестезії надає перевагу, його практичний досвід і майстерність у виконанні розрізів та накладанні швів. Якщо хірург врахував всі перераховані вище фактори і добре технічно виконав операцію, то в післяопераційному періоді для пацієнта майже немає різниці, яким методом було виконано втручання.
Середній час перебування у лікарні як після лапароскопії, так і після лапаротомії, складає 2-3 доби. Деякі пацієнти вважають, що після лапаротомічної операції більше ускладнень. Але наша статистика стверджує, що це не так. І насправді ймовірність ускладнення залежить від об’єму операції, розрізу і тривалості втручання.
Тож, можна зробити висновок, що всі три методи: лапаротомія, лапароскопія та гістероскопія є рівнозначними, а вибір методу залежить від поставленої задачі.
Вам призначено операцію, а Ви не впевнені, чи варто її робити?
Запишіться на консультацію і отримайте другу думку від експерта.
Френдлі-лікарі
Старущенко
Тетяна Євгеніївна
Акушер-гінеколог вищої категорії, онкогінеколог. Кандидат медичних наук. Засновниця клініки TES
Як прийняти рішення про операцію. Алгоритм дій в клініці TES
Успіх операції залежить не тільки від майстерності хірурга, а й від професійно складеного плану підготовки до операції. Головні етапи підготовки включають наступні кроки:
- Аналіз анамнезу пацієнта та результатів досліджень, щоби визначитись чи потрібна операція.
- Якщо операція потрібна, визначаємо оптимальний метод її проведення.
- Проводимо підготовчі обстеження, які допоможуть визначити, який наркоз є пріоритетним, які знеболювальні, кровоспинні, жарознижуючі препарати чи антибіотики можна використовувати.
- Оцінюємо ризики і стан інших органів та систем пацієнта, за потреби призначаємо консультації вузькопрофільних спеціалістів. Цукровий діабет, захворювання серця, варікоз, тромбоемболія, тромбоз — чинники, які можуть викликати ускладнення під час та після операції, тому ми повинні вжити профілактичні заходи.
- Проводимо алергопроби на випадок, якщо у людини є алергія.
Результатом цих важливих кроків є повна картина стану пацієнта та його хвороби, що дозволяє лікарю обрати найкращу стратегію лікування.
Чому варто звернутись за хірургічною допомогою до акушера-гінеколога Старущенко Тетяни Євгеніївни
Відповіді на Ваші запитання
Чи лікуються поліпи медикаментозно чи тільки гістероскопія?
У мене цистоцелє та ректоцелє. Чи можна встановлювати песарій в такому випадку?
Чи можна завагітніти при кісті яєчника та після її видалення?
Які симптоми, якщо кіста яєчника лопнула?
Які ознаки розсмоктування кісти яєчника?
Наші лікарі відповідають
Маєте питання? Тоді натискайте кнопку, напишіть, що хочете дізнатись, і очікуйте на відповідь.
Як підготуватись до операції
Підготовка до операції може зайняти від одного дня до одного тижня — все залежить від основного захворювання та ризиків ускладнень.
В день операції пацієнтка приїздить до лікарні і проходить оформлення. З собою потрібно взяти лише документи — всі побутові речі надаються після оформлення. Далі — консультація з анестезіологом та асистентом хірурга, після якої пацієнтка готова до операції. В операційній вже очікує бригада, готова до виконання своєї роботи.
Деякі гінекологічні операції проводяться без необхідності госпіталізації.
Після операції пацієнтка відпочиває в палаті під опікою медичного персонала. Якщо потрібно додаткова допомога, завжди під рукою є кнопка виклику. Коли мине 2-3 години після операції, пацієнтка може випити натуральну каву або чай, пообідати — в лікарні розроблене спеціальне меню, а готує майстерний кухар.
Але наш головний лікар Тетяна Євгеніївна Старущенко розробила спеціальну овочеву дієту, яка прискорює запуск кишківника. Адже найголовніше після великих операцій — виведення з післяопераційного періоду. Поїсти овочеві страви невеликими порціями можна вже через 4-6 годин після операції. А от кефір, воду чи сухарики вважає в цей період зайвими.
В перші післяопераційні години дуже важливо активувати пацієнтку. Як тільки вона виходить з наркозу і готова до контакту, їй пропонують рухати ногами, сідати в ліжку. Така активність є профілактикою тромбозів — тромбоемболії. Якщо пацієнтка знаходиться в групі ризику тромбозів, проводиться профілактика із застосуванням препаратів, що розріджують кров.
Гістероскопія та лапароскопія при безплідді
Коли показана гістероскопія та лапароскопія при безплідді? Відповідь на це питання є в сучасних протоколах та стандартах, на підставі яких лікар робить план обстеження та лікування.
Гістероскопія при безплідді показана в наступних випадках:
- підозра на аномалію матки;
- поліп тіла матки;
- субмукозна міома;
- синехії порожнини матки;
- перегородка порожнини матки;
- підозра на передпухлинні та пухлинні стани ендометрія.
Щодо лапароскопії, то її вважають золотим стандартом в діагностиці безпліддя. Серед станів, коли показана лапароскопія при безплідді, є наступні:
- спайки малого таза, гідросальпінкс, піосальпінкс;
- міома матки понад 4-5 см з больовим синдромом або рясними менструаціями, порушення живлення вузла, коли міома розташована анатомічно несприятливо і може нашкодити сусіднім органам, міома великих розмірів;
- аномалії розвитку матки, реконструкція матки;
- кіста яєчника з підозрою на пухлинні клітини в ній, ендометріоїдна кіста понад 3 см та безрезультатно пролікована ендометріоїдна кіста, що супроводжується болями, дермоїдна кіста;
- зовнішній ендометріоз із ураженням маткових труб, що призвів до непрохідності труб;
- інфільтративний ендометріоз;
- синдром полікістозних яєчників при відсутності ожиріння.
