Лікування міоми матки в Одесі

Що таке міома матки

Міома матки — доброякісне новоутворення, поява якого обумовлена генетично. Міома — це пухлина, представлена тими ж структурами, що й матка: м’язовими волокнами чи сполучною тканиною (фіброміома матки). Вона чутлива до гормонів яєчників — естрогену і прогестерону, тобто може зростати під їхнім впливом. При пальпації міома відчувається як круглий чи овальний вузол правильної форми. Міома може з’явитися в м’язовій тканині матки і рости в товщі її м’язового шару (інтрамуральна), в середину порожнини матки (субмуральна), в черевну порожнину (субсерозна) чи між широкими зв’язками матки. Якщо міома знаходиться в області шийки матки, то може рости заочеревинно, у бік великих судин і органів.

Розвиток міоми починається з однієї клітини з неправильним процесом зростання та загибелі: вона починає ділитися інакше, а інструкція до цього закладена в генах. Вірогідність того, що міома містить злоякісні клітини, мінімальна, але в рідкісних випадках таке можливо.

Причини міоми матки

Причини появи міоми матки обумовлені генами, а на її подальше зростання впливає надлишок естрогенів або активний вплив прогестерона. В нормі естрогени беруть участь у поділі клітин, зокрема ендометрію, що вистилає матку. Прогестерон готує ендометрій до вагітності. Отже, фактори, що впливають на ріст міоми — це:

• цукровий діабет;
• синдром полікістозних яєчників;
• надлишок ваги;
• гіперпролактинемія;
• недостатність лютеїнової фази (відносна нестача прогестерону), що може бути спричинена стресом;
• ановуляція (тобто яйцеклітина, готова до запліднення, не виходить із фолікула чи не формується взагалі).

Всі ці стани створюють умови для активної дії естрогенів. Жирова тканина виробляє жіночі статеві гормони, що впливають на матку, ріст ендометрію і стимулюють ріст міоми. Причому часто, коли жінка худне, її стан стабілізується, менструальний цикл стає регулярним, а інколи навіть зростання міоми припиняється.

Взагалі, коли міома росте — це поганий знак, навіть якщо йдеться про збільшення на один сантиметр. Так, шанси на те, що вона стане злоякісною, невеликі, але онконастороженість ніколи не зайва.

Що буде, якщо не лікувати міому матки

У випадку міоми тактика ведення пацієнтки залежить від багатьох факторів: розташування міоми, темпів її зростання, розмірів. Може бути так, що міома виростає великою (як вагітність на пізньому терміні), але жінку при цьому нічого не турбує. А буває, що маленька 3-сантиметрова міома створює безліч проблем: затяжні кровотечі під час менструації, що призводять до анемії, сильні болі, невиношування вагітності. Якщо міома швидко росте, необхідно посилити онконастороженість, бо чим активніше міома росте, тим вище ризик появи злоякісних клітин.

Щодо локалізації, то міому, що розташована в шийці матки, необхідно видалили, навіть якщо жінка не має скарг. Таке новоутворення має великий ризик кровотечі. До того ж це непроста анатомічна зона, де небезпечна міома матки, що росте в напрямку сечового міхура, кишківника і досягає розмірів 8-12 см і більше, може зашкодити роботі цих органів.

Діагностика міоми матки

Золотим стандартом діагностики всіх видів міоми матки, включно з лейоміомами, і захворювань малого тазу є УЗД, що дозволяє визначити розмір і локалізацію вузла, а також швидкість кровотоку. Якщо міома маленька (до 3-5 см), її розташування не створює жодних анатомічних загроз, швидкість кровотоку незначна, а жінку в цілому нічого не турбує, то їй рекомендують проходити регулярні обстеження в динаміці. Гінеколог також направляє її на аналіз рівня гормонів та перевіряє, чи вона входить до групи ризику гормонального дисбалансу.

Останнім етапом діагностики є гістологічне дослідження ендометрію матки, що проводиться швидко і безболісно в амбулаторних умовах. Міома матки вкрай рідко буває самостійним захворюванням, дуже часто її супроводжують такі захворювання, як поліпи матки та гіперплазія ендометрія. Вже за кілька днів гінеколог отримує результат і визначає оптимальну тактику ведення пацієнтки.

Якщо ж ми говоримо про симптоми, які можуть свідчити про наявність міоми, то це в першу чергу порушення циклу, рясні менструації і тривалі кровотечі.

Лікування міоми матки

Консервативних методів лікування міоми матки не існує, а хірургічне втручання проводиться виключно за показаннями. Воно залежить від багатьох факторів: віку жінки, її репродуктивних планів, розміру та розташування вузла, а також наявності межових злоякісних процесів. Міоматозний вузол видаляється кількома способами:

• лапароскопія — хірург працює через невеликі проколи в нижній частині живота. Міома ізольовано подрібнюється марцелятором і виводиться. Це дуже ретельна робота, адже якщо навіть найменший фрагмент подрібненого вузла залишиться в черевній порожнині, новоутворення може рецидивувати в іншому місці. При таких операціях пацієнтка знаходиться у відділенні не більше двох діб;
• лапаротомія — доступ через зовнішній розтин, що гарантує цілковите видалення вузла. Можна використовувати як скальпель, так і лазер чи електропетлю. Пацієнтці накладається трьохрядний шов, який добре гоїться, і вона перебуває в лікарні приблизно 48 годин. Лапаротомія може проводитись як великим розрізом, так і малим;
• гістерорезектоскопія — підходить для видалення невеликих і нескладних міом в порожнині матки;
• поєднаний метод (гістероскопія і лапароскопія) використовується для видалення міом в різних частинах матки, а також для видалення складних вузлів, що ростуть через м’язовий шар і виступають в порожнину матки;
• безопераційний дистанційний метод з використанням електромагнітних полів, що наводяться на міому. В результаті розпочинається холодний некроз, міома зменшується, а інколи змінює своє розташування, після чого її можна прибрати гістерорезектоскопією. Цей апарат наразі не знайшов широкого розповсюдження в Україні, але він добре підходить для певних видів міом (наприклад, великих новоутворень, що вросли у всі шари матки). Його недоліком є сильний біль, що відчуває жінка при лікуванні міоми матки.

Емболізація маткових артерій для видалення міоми не рекомендується — по-перше, вона призводить до передчасного оваріального виснаження (повної чи часткової зупинки функцій яєчників), що впливає на зовнішність жінки, по-друге, навіть за нестачі кисню всередині вузла може розпочатися озлоякіснення.

Профілактика міоми матки

Щорічний чекап здоров’я у гінеколога раз на рік має бути обов’язковим для кожної жінки. Якщо вона знає, що у її матері, бабусі, тіток були міоматозні вузли, про це слід повідомити лікаря. В якості профілактики гінеколог призначає комбіновані оральні контрацептиви, що підтримують стабільний рівень жіночих статевих гормонів. Цей метод здатний загальмувати зростання міоми.

Коли необхідно звернутися до лікаря для лікування міоми матки

Приводом звернутися до лікаря поза щорічним плановим візитом є зміни в менструальному циклі: більш рясні та тривалі кровотечі (аж до появи анемії), коричневі виділення, особливо після фізичних навантажень, інколи болі в області тазу та порушення функцій сусідніх органів (нирок, сечового міхура, кишківника). Якщо в результаті УЗД-обстеження буде діагностована міома матки, необхідно провести додаткове обстеження, яке включає біопсію ендометрія матки, загальний аналіз крові та глюкозу крові, аналіз крові на статеві гормони. Зібравши всі результати обстежень, лікар визначить оптимальний план лікування з урахуванням репродуктивних планів пацієнтки.